З початку війни між Україною та Росією Володимир Зеленський став головною фігурою українського опору. Його роль як лідера нації, що воює, надала йому образ рішучого та сміливого державного діяча. Однак на нещодавній зустрічі з Дональдом Трампом Зеленський зробив фундаментальну помилку: він прийшов без дипломатичного «озброєння».

Як слов’янський лідер, що уособлює дух національного спротиву, Зеленський відзначився у військовій та медійній сферах. Але війна ведеться не лише на полі бою. Дипломатія є такою ж важливою зброєю, як і звичайна зброя, і Україна, здається, недооцінила цей фронт.

Дипломатична помилка України

Кожна країна має постать, яка певною мірою представляє її дипломатію на міжнародній арені. У випадку України ця дипломатична лідерська роль ще не була повністю сформована. Поки Зеленський виступає головним голосом у боротьбі проти російського вторгнення, він мав би мати поряд із собою впливового дипломата, здатного будувати міцні альянси та розширювати підтримку українській справі.

Зустрічаючись з Трампом, чинним президентом США, у Білому домі, Зеленський отримав цінну можливість зміцнити зв’язки та забезпечити підтримку. Однак його підхід здавався більше зосередженим на військовій терміновості, ніж на довгостроковій стратегії. Він забув, що дипломатія — це не просто прохання про допомогу, а й створення мостів та пропозиція стратегічних переваг.

Країна, як-от США, ніколи не втрутиться у війну без значної вигоди для себе. Це можна було б обговорити таким чином, щоб Україна не втратила свою автономію.

Уроки історії

Історія дає чудові приклади того, як дипломатія може змінити долю нації. Франція, наприклад, блискуче проявила себе на Віденському конгресі (1815), де, попри поразку Наполеона, зберегла вагому роль у європейському порядку завдяки дипломатичному таланту Талейрана.

Бразилія, своєю чергою, має шановану дипломатичну традицію, яка допомогла їй уникнути великих конфліктів та зміцнити регіональний вплив. А Ватикан із його багатовіковою дипломатією відіграє важливу роль у посередництві конфліктів та збереженні світового миру.

Що ще можна зробити

Ще є час для України виправити цей курс. Зеленський повинен визнати, що дипломатія є настільки ж важливою, як і військова стратегія. Знайти особу, яка представлятиме Україну в дипломатичній сфері, вкрай необхідно для успішних переговорів та послідовної підтримки за кордоном.

Крім того, партнерство з країнами, що мають сильну дипломатичну традицію, такими як Франція, Бразилія та Ватикан, могло б розширити можливості для вирішення конфлікту. Сила необхідна для захисту країни, але саме дипломатія формує майбутнє. Якщо Україна прагне забезпечити свій суверенітет та відбудову, їй потрібно негайно діяти для зміцнення дипломатичного фронту.